Страхова компанія має відшкодувати кошти

Рішенням Старосинявського районного суду  стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»  страхове відшкодування на користь трьох позивачів ( дружини та двох доньок - потерпілого в ДТП).

Позивачі в заявлених до суду вимогах просили суд стягнути з відповідача на користь: кожної з дочок страхове відшкодування у розмірі 24000 гривень моральної шкоди, пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 6246,58 гривень, три відсотка річних у розмірі 374,79 гривень, інфляційні втрати у розмірі 1802,29 гривень; та на користь дружини страхове відшкодування у розмірі 24000 гривень моральної шкоди, 16005 гривень витрат на поховання, 4991,53 гривень витрат на лікування потерпілого, пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 11800,70 гривень, три відсотка річних у розмірі 708,04 гривень, інфляційні втрати у розмірі 3404,79 гривень. Також просили суд вирішити питання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6500 гривень кожної позивачки.

Судом установлено, що 18 червня 2021 року особа, керуючи автомобілем Renault Kangoо,  на автодорозі сполученням с.Цимбалівка – с.Яблунівка здійснив наїзд на пішохода, який від отриманих травм помер 23 червня 2021 року. Судовий розгляд кримінального провадження за ч.3 ст.286-1 КК України відносно нього  зупинено у червні 2022 року до звільнення обвинуваченого із військової служби.

Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією транспортного засобу марки Renault Kangoо, р.н.з. АВ1481ЕМ була застрахована у приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Українська страхова група», згідно страхового полісу, який діяв станом на 18 червня 2021 року.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи у суді потерпілим не виплачено страхове відшкодування моральної шкоди, витрат на поховання та лікування.

Заявлена до відшкодування сума моральної шкоди по 24000 гривень кожному із позивачів не перевищує загальний розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи (п.27.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») та страхову суму, яка згідно полісу №201956826 становить 260000 гривень (п.27.5 Закону).

Позивачі, які внаслідок ДТП втратили близьку людину, належними та допустимими доказами обґрунтовано розмір моральної шкоди, а відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Так само обґрунтованими є й позовні вимоги про відшкодування витрат на поховання, розмір яких підтверджено належними та допустимими доказами і не оспорюється відповідачем.

Щодо відшкодування витрат на лікування потерпілого., право вимоги на відшкодування витрат, які понесла позивачка на лікування її покійного батька, потерпілого від ДТП, у неї настає відповідно до статей 23, 1166 ЦК України до особи заподіювача шкоди.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові у справі № 712/1503/17-ц (провадження № 61-15710св18) від 12 вересня 2018 року.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про відшкодування 4991,53 гривень витрат на лікування потерпілого є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобов’язання, суд зазначає наступне.

З огляду на те, що на момент звернення позивачів до суду з позовом між ними та відповідачем не виникло боргових зобов`язань, що виключає можливість застосування цивільно-правової відповідальності, передбаченої пунктом 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та частиною другою статті 625 ЦК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

З огляду на умови договорів про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивачів, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 6500 гривень кожної позивачки є реальними, підтвердженими матеріалами справи. Розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договорів у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивачів, а отже є визначеним.

Разом з тим, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивачів витрати на правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог, а саме: на користь позивачки дочки 4811,30 гривень, що становить 74,02% від 6500 гривень, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (24000 гривень задоволених вимог від 32423,66 гривень); на користь позивачки дочки 4811,30 гривень, що становить 74,02% від 6500 гривень, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (24000 гривень задоволених вимог від 32423,66 гривень); на користь позивачки дружини  4245,15 гривень, що становить 65,31% від 6500 гривень, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (40005 гривень задоволених вимог від 61253,06 гривень).

При зверненні до суду із даним позовом позивачі не сплачували судовий збір, так як відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи.

Враховуючи наведене з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь держави відповідно до ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в розмірі, що визначений п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 2684 гривні.

Вказане рішення суду залишено ухвалою Хмельницького апеляційного суду без змін.