Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Старосинявський районний суд задовольнив позов спадкоємця за заповітом про визначення йому додаткового строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини за заповітом.
У 2011 році мати склала заповіт на земельну ділянку на сина, який проживав в іншій від неї місцевості. Коли вона померла у 2018 році, інший син, який проживав поруч з нею, подав заяву до нотаріуса про прийняття спадщини за законом. Однак, при відкритті нотаріусом спадкової справи було виявлено вищезгаданий заповіт та на прохання нотаріуса надано координати родича (спадкоємця за заповітом), який з запізненням звернувся з заявою про прийняття спадщини.
В судовому засіданні позивач пояснив, «про заповіт йому було не відомо, та якби не заповіт, то він на спадщину не претендував би, однак, це була воля матері, про яку йому по телефону повідомив нотаріус».
Зокрема норми правової позиції, висловленої Верховним Судом України від 06 вересня 2019 року у справі №6-49цс17, вказують, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
У відповідності до судового рішення, « при заведенні спадкової справи щодо майна померлої спадкодавці нотаріус за даними Спадкового реєстру встановила наявність заповіту, оригінал якого був наданий нотаріусу іншим спадкоємцем та приєднаний до матеріалів спадкової справи, однак нотаріус не вчинила дій для повідомлення позивача про відкриття спадщини, не здійснила виклик позивача як спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило про неналежне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця».
Хмельницький апеляційний суд судове рішення Старосинявського районного суду залишив без змін.
Прес-секретар Старосинявського районного суду Хмельницької області
_03_03.png)
